Мовчання
30043
Мовчання твоє — мов порожній простір,
раптом розсипається на тисячі слів.
Злітають у повітря — і падають градом,
пронизують лезом холодним і злим.
Вкарбовуються в пам’ять, вплавляються в серце,
і прописом шрами замовкають на шкірі.
Немов татуаж із жорстоких фраз —
залишаються спогади понівечених нас.
14.10.25
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯