Пам'яті побратима

Своє кохання переплавим в кулі,

Нехай тече залізо мов сльоза.

А вранці будуть плакати зозулі,

Шукати й не знаходити слова.

Безмовна тиша гірше за проказу,

Несе по колу вічну карусель.

Учора ти розбив любиму вазу,

Сьогодні фото занесуть в музей.

Ми ввечері за тебе вип’єм чарку,

Наповнену скорботою й віном.

І потягнувши гіркий дим цигарки,

Вдихаємо світанок за вікном.

(Пам’яті БАТІ)