Соколята

Вже десять весен промайнули

Злетіли в світ, як ті лелеки.

І непомітно роки юності минуть

Однім, веселими були, другім нелегкі.

Своя у кожного життєва доля

Дівчата народили, стали матусями.

І ви для мене вже не учні, вже батьки

З синами, дочками, коханими чоловіками.

І може ті мої поради в школі

Хоч інколи в житті вам корисне дали.

До кращого звернули ваші долі

До кращого вже на сьогодні привели.

Я вас учив життя робити

За вас переживав, за вас моливсь.

Пройшлося разом нам шкільні роки прожити.

Я вас учив і сам у вас учився.

За зустріч нашу келихи піднімем

Хай мирне сонце світиться над нами.

Щоб знову через десять весен

Ось тут, здоровими, зустрітися з вами.