Обійми

Обійняти б тебе на прощання.

Обійми твої, це мій оберіг.

Відпускати не буде бажання.

Лише їх подарувати ти зміг.

Я зникну, не помітиш ти навіть.

Жити ти будеш, як доти ти жив.

А я, тільки осмілюсь подумать,

Сумую за тим як думки кружив.

Ну що ж, сумно, але долі не зміниш.

Час іде, не залежно від нас.

Якщо мене ти все таки помітиш.

Думаю буде, час і для нас.