НЕ ПОРАНЬ ЛЮБОВ

Наш осінній день мчить у синю даль.

Ми замовим дощ срібно-білій хмарі.

Хай змиває він тугу і печаль,

Щоб ішли роки з радістю у парі.

День за днем сплива: скоро вже зима...

Посивіє все, навіть доля-вічність...

Тільки поміж нас холоду нема,

Бо цвіте завжди юна квітка Ніжність.

Не згаси вогонь у своїх очах,

Не порань любов стомленого серця.

Хай зірки горять в синіх небесах

І осінній день нам завжди сміється.