Маски

21.10.2025

Коли ми знімаємо маски –

Не знаєм як жити,

Коли ми знімаємо маски –

Стаємо як діти,

Сумні й безпорадні,

Закриті й тривожні.

Чому ж граючи ролі –

Ми непереможні?

Тому що фальшивимо?

І лицеміримо?

Тому що звикли усе неправдою міряти?

А маску на маски коли накладаємо,

Тоді й ідентичність зовсім втрачаємо.

Чому стільки злоби, брехні? Стільки горя?

Тому, що забули ми жити з собою.

Тому, що самих себе ми не знаємо.

Накладаючи маски ще більше втрачаємо.

Мораль тут проста,

Та вельми незручна:

Будь в правді з собою,

Для себе озвучуй –

Що добре для тебе,

Що справді турбує?

Ніхто ж окрім тебе

Твій ритм не відчує.

А маски лишаймо для маскараду,

Ми не на сцені,

Життя не естрада.

Себе віднайти – відповідальність,

Проста і забута –

Життєва реальність!