Свіча
10060
26/10/2018
Запалю свічку, помолюся,
Так стане тихо на душі,
Теплого світла наберуся,
Від неутомної свічі!
Розкажу все тобі Татусю,
Про радості й незгоди дня,
Закрию двері помолюся,
Відкрию серце для життя.
Хто каже важко – не молився
І не запалював свічі,
Бо той хто Господу відкрився,
Той не боїться й у ночі,
Для того бурі, шторми, гради,
То Вседержителя Слова,
Покайтесь люди, Мене ради,
Бо ради вас Я помирав!
І не війна страшна, не смерті,
Бо смерть ворота у життя,
Без Бога жити страшно й вмерти,
Тоді суцільне забуття!
Запалю свічку і прославлю
Чи заридаю, помолюсь...
Бо перед Господом як став я,
То вже нічого не боюсь!!!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯