Вік
30045
І так боляче і сумно
Коли йдуть від нас коханні
Ідуть не озираючись
Ідуть як ніч на світанні
Дід, бабуся, дядя, тьотя.
І навіть ріднії батьки.
А там уже на підльоті
Заклопотаннії ми.
Доля нас не пошкодую
нікому другий шанс не дасть
За дверима смерть чатує
Хоч би зараз мені не впасть.
Віку лік не рахувати
Жити, про коханих дбати
Не хвилюватися за те
Чого ніколи не минути
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯