Серед віків покритих темнотою

Серед віків покритих темнотою.

Серед затьмарених полів.

Заграли струни в серці тьми земної.

Завісами закритих дум моїх.

Знедолені, знесилені замети,

Кружляли вихором в мені.

Забуті задуми і мрії,

Чекали десь там вдалині.

Пробитий, злитий плин садів.

Зарослий непотрібними рядами.

Пробився в терни дум моїх,

Ще не полишених дій-марень.

Ми сліпо йдемо навмання,

Туди де час ще не прилинув.

Там вічні будуть наші сни,

Що збудуться з туману чарів.

У вірі криється буття.

У своїй силі, у могутності досягнень.

Повірити у значимість життя.

Що завжди приведе до дії.

“INREYA”

17.10.23