1. Ви отримали пташечку

На ринковій площі вирувало життя. Служниці в акуратних чепчиках наповнювали кошики свіжою зеленню та стиглими яблуками. Сновигали хлопчиська, ледь не збиваючи з ніг статечних чоловіків з довгими бакенбардами. Молода світловолоса жінка крутилась біля лавки з прикрасами, прикладаючи до себе то намисто з перлів, то всіяні сапфірами сережки. І кожного разу питала в немолодої економки:

— Що скажете, Еміліє? Мені пасує?

— Звісно, мадемуазель Брійоль, — зітхала Емілія.

Він спостерігав крізь напівпрозору тканину з сусідньої лавки. Ще рано, мало людей навколо. Не варто квапитись. Ззовні долинув сміх. Трійко юнок у темних сукнях та соломʼяних капелюшках йшли площею на навчання. З іншого боку наближалась дама з твариною подібною на щура. “Щур” верескливо брехав та плутався в складках довгого плаття. Ось тепер час приготуватися. Песик видав нову порцію неприємних звуків. Чоловік скривився. Він надавав перевагу котам.

Мадемуазель Брійоль відволіклась на песика. Веселі юнки спинились, замилувавшись прикрасами. Він подав ледь помітний знак. Чорнявий хлопчисько кивнув та вихором пронісся крізь групку жінок. Сапфірова сережка вислизнула з тоненьких пальців. Мадемуазель тихо зойкнула та закліпала очима.

— Пробачте, мадемуазель, здається це ваше, — він злегка вклонився та простягнув прикрасу на відкритій долоні.

— Ой, дуже вам дякую, — просяяла жінка. — Я так злякалась!

— Ох вже ці діти, весь час кудись поспішають. Це вам, для поліпшення настрою.

Чоловік зняв капелюха. Звідти випурхнула білосніжна голубка з чорними мов вуглинки очима. Зробивши невеличке коло, вона сіла на руку мадемуазель. В маленькому дзьобі голубка тримала стрічку.

— Можна? — жінка взяла стрічку: — “Ви отримали пташечку”. Ах, це так чудово! — пані Брійоль розсміялася. — Як звуть рятівника мого настрою?

— Маріан, до Ваших послуг, — чоловік галантно вклонився. Він не називав справжнє ім’я таким як вона.

— Жюстін, рада знайомству… Ой, а куди поділася пташечка?

Маріан вказав очима на стрічку.

— “Вашу пташечку конфісковано”, — Жюстін надула губки. — Але чому?

— Не хвилюйтесь, коли ми зустрінемось знову, вона лишиться з Вами. Гарного дня!

Чоловік удав що збирається йти. Звісно, мадемуазель Брійоль такий розклад не влаштовував.

— Стривайте! — жінка вихопила з ридикюля запрошення. — За тиждень в мене День народження. Ось, тепер ми точно зустрінемось.

Маріан легенько поцілував її пальці та відкланявся. Все вдалося, але він досі відчував несхвальний погляд старої Емілії. Треба бути з нею обережним.

Варто підготуватися як слід. Чоловік підкинув в руці чарівний годинник-печатку, інкрустовану сапфірами. Подарунок вже є, чудово пасуватиме до сережок. Він був певен що Жюстін їх придбає.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Сая Хаторі
29.07.2022 08:11
До частини "1. Ви отримали пташечку"
Це так легко і атмосферно читається. Як файно передані герої, немов я працюю у якісь яточці (чому якійсь? Точно з чаєм) та спостерігаю за тим як пташечку отримали та конфіскували.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше