Я так люблю Україну
00039
Я так люблю Україну, як мак червону,
Як світлу зірку у ніч безсонну.
Вона мені пісня, вона мені край,
Її не зречуся — люби і тримай.
Люблю її ниви, широкі простори,
Де жайвір підносить до неба узори.
Люблю її ріки, і ліс, і поля,
Це все — моя сила, це все — земля.
Я так люблю Україну, як сонце в небі,
Вона мені завжди потрібна й треба.
Я серцем обійму в годину біди,
І стану за неї — куди не піди.
Бо тут моя правда, бо тут моя мрія,
Бо тут моя віра, і сила, й надія.
Я так люблю Україну, як мак червону,
І пронесу цю любов крізь долю й втому.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯