Ти з’явився

Ти з’явився — і світ зацвів,

Немов весна прийшла неждано.

Я гублюсь у погляді твоїм,

Де стільки тепла, і все — незнано.

Адже я сама не знаю,

Чи в тебе закохана я,

Чи це проста симпатія,

Чи кохання — мов весняна злива своя.

І тебе я теж не можу я зрозуміти —

Чи це просто твої жарти,

Чи справжні почуття сповиті

В усмішку тиху, в погляд м’який і впертий.

Ти кажеш слова — і серце тремтить,

Мов квітка під подихом раннього вітру.

І хоч не збагну, що між нами лежить, —

Та хочу лиш поруч бути щомиті.