Маріуполь

Я не вмію молитися Богу:

Падати перед ним на коліна,

Проливати сльози невпинно,

Омиваючи ними підлогу.

«Значить, так, - я завжди казала, -

Це в мої не вкладається плани.

Тут отак має буть, тут – тако от,

Ну а далі ти сам розгрібай все.

Натворив тут біди поміж люди,

Не розказуй мені, що «хтось винен».

Саме ти допустив ці події,

І сидиш зараз, спостерігаєш,

Вислуховуєш наші молитви…

Ти ж - Всесильний, ти

І так

Їх

Усі

Уже

Знаєш.

І сьогодні я плакать не буду,

Не благатиму в тебе пощади:

Ти втрачаєш нашу довіру.

Ти не можеш нас захистити?

Ти - слабкий?

Ти - хворий?

Ти - мертвий?

Знову муками нас залякаєш?

Ти або робиш так, як НАМ треба,

Або звідси НАЗАВЖДИ зникаєш…»

17.05.22

Ільчук.Л.Т.