Ти не мій
50059
Коли це сталось — не зрозуміла я,
Та життя не зупинялось ні на мить.
Довго я вагалась, сперечалась я,
Та думки з тобою — і душа щемить.
Твої карі очі світять іншій,
Руки пестять не моє волосся.
Небо, сил дай мені грішній —
Може, те кохання лиш здалося?..
Не кохай його… прошу…
Душу й тіло я свої,
Та ім’я його ношу —
Ці скарби тепер мої.
Цілуй мої вуста — себе не зупиняй,
Візьми в обійми й більше не пускай…
Але іншій ти подаруєш всесвіт свій,
Інша слуха шепіт твій. Інша… Ти не мій.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯