Сніжинка

000127
Публікація: 24.11.2025
Вірш
Завершено

Сніжинка в долоні спускалася з неба,

У неї лишилося пару хвилин.

Красу показати їй встигнути треба,

Засяяти сріблом,мов блиском перлин.

Так ніжно і тихо вона танцювала

Свій танець останній на білому тлі,

Легенько кружляла,та вже відчувала,

Що зникне назавжди у білій імлі.

Минатимуть дні і темнії ночі,

Морозом посіють з води кришталі,

Відродяться враз і подивляться в очі,

І знов закружляють сніжинки малі.

24.11.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі