Букет тюльпанів

Чекаючи під сильним дощем,

Не чуючи вже ніг від холоду,

Я стою в неї під вікном

Холодної осінньої ночі.

В руках — букет її тюльпанів,

А наче серце тримаю у руках,

Яке живе кожної секунди

Лише згадкою про неї.

Світ завмирає, руки холонуть.

Вітер наче шепоче: «Вона вийде» —

Вийде, але не скоро,

Не в цьому житті.

Йшли секунди, хвилини, години,

А я так і залишився —

Стояти біля її вікна

З плачучим серцем у руках.