Потворка

Після болісного розриву Владислава починає працювати вихователькою в класі для дітей з особливими потребами. Її світ — порожній, темний, пронизаний втомою й втратою — стикається з хаотичною, беззахисною реальністю Станіслава, хлопчика, якого вона спершу називає Потворкою. Дні минають у смороді, стомі й безсиллі, поки несподівана мить співчуття не зрушує в ній щось живе. Але коли надія на повернення старого життя спалахує знову, один крок дитини ставить її перед прірвою, яка назавжди змінює все. Це історія про втрату, людяність і той момент, який розсік життя навпіл.