Яблуні

Яблуні цвітуть.

Білі квіти, чомусь отруйні, наче ртуть.

Тут мали б бути рожеві плоди,

Але всі бруньки відрубали, як не крути.

І пройдуть роки, знову настане весна,

А я це все так і не «переросла».

Тиша на ґанку, тиша удома —

а людей навколо наче скувала втома.

І весна пройшла, і яблуні відцвіли,

і літо пролетіло, а плодів люди не схотіли.

І лежать тепер там, на траві,

яблука, гнилі всі, як і ми.