Розділ 10 Нове життя Василька
Після такої битви Василько лежав знесилений і нещасний та жалісно нявкав. А тим часом Бантик лежав на підвіконні та слухав розмову двох ґав:
— Ну нарешті до нас повернувся спокій. І смороду більше немає.
— Згодна, сусідко! І за це ми маємо дякувати Бантику і його товаришам.
Ґави сіли на підвіконня і довго дякували Бантику за порятунок.
Минуло кілька днів, а Василько все ще лежав під кущем. А тим часом дівча на ім'я Мелані ішла зі школи, аж раптом її погляд упав на нещасного котика.
Присівши навшпиньки вона промовила:
— Який же ти гарненький! Житимеш у мене, я тебе доглядатиму і годуватиму різними смаколиками. Яке ж тобі дати ім'я? - Мелані на мить задумалась. А потім вигукнула:
— Тебе зватимуть Річард.
На його мордочці з'явилася ласкава усмішка і котик заліз до дівча на руки. І після цього випадку у Василька ( тепер вже Річарда) почалось нове життя.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!