Вогонь поезії (співавторське триколо ронделів)

1. Мирослав Манюк 26.07.2025 р.

Згасає вогонь, та поезія буде завжди,

Як стежка у полі, протоптана в різних місцях,

Вона буде жити у душах і в щирих серцях.

Де час не мовчить, там вона залишає сліди.

Ця мить пролітає у вічність, і гинуть плоди,

Посеред яких заспіває пір'їна в руках.

Згасає вогонь, та поезія буде завжди,

Як стежка у полі, протоптана в різних місцях.

Коли у віршованих текстах не буде води

І думи назавжди покине тривога і страх,

Тоді запульсує і слово, і сила в рядках,

А кращі цитати складуться у довгі ряди...

Згасає вогонь, та поезія буде завжди,

2. Любов Інішева 27.07.2025 р.

Як стежка у полі протоптана в різних місцях,

Покличе поета тримати книжкові фронти.

Хто вибрав письмо, вже не зможе спалити мости,

Надію на краще майбутнє побачить в словах.

Він буде і далі творити, освітить твій шлях,

Поезія душі рятує в часи темноти:

Як стежка у полі протоптана в різних місцях,

Покличе поета тримати книжкові фронти.

І навіть століття мине — його вірш на вустах,

Комусь допоможе в негоду і дощ розцвісти,

Життєвою силою сповнить, надасть повноти...

Лунатиме думка у найщасливіших піснях,

Як стежка у полі протоптана в різних місцях,

3. Роман Фещак 04.09.2025 р.

Покличе поета тримати книжкові фронти.

Згасає вогонь, та поезія буде завжди:

Підхоплять весняні вітри закіптюжений дим,

Аби крізь віки життєдайну жарину нести.

І буде багаття між люду палати й рости,

Віршовані іскри садити між знань молодих,

Покличе поета тримати книжкові фронти:

Згасає вогонь, та поезія буде завжди...

І хай обтинають талантам натхнення квітки,

Хай тішаться злобою в пеклі бездарні чорти,

Нове покоління підпалить рогатим хвости!

Потрібно лише до жаровні з пером підійти...

Готові, поети, тримати книжкові фронти?

©️ Мирослав Манюк, Любов Інішева та Роман Фещак (04.09.2025 р.)