ВІТРИ
70062
У вітрів не буває межі.
У вітрів не буває оселі,
бо вони скрізь свої і чужі:
там, де плачуть,
і там, де веселі...
У вітрів не буває оман,
незавершених мрій десь за рогом
і від зрад не буває в них ран,
і ридань над чужим некрологом…
Суть вітрів - це «Не треба… Нема…»…
ні в собі, ні в житті… ні у чому…
Вітру заздрити?! Волі?! Дарма.
Навіть Всесвіт – ніщо, як без дому…
Зі збірки "МИ_ТІ" (2022 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯