***
00043
Кажуть що геноцид це коли трагедії стають буденністю
На наше покоління випала чорна доля як антрацит і воно оповите буремністю.
Нам просто не дано, як йову прожити нормальне життя
Тому кожен з нас дається йобу по своєму і іде в укриття.
Кожного ранку ти прокидаєшся і відкриваєш вікно новин
Скачки цін на нафту, знову трубу пробило
В Харкові приліт кабу - десять людей убило.
Гортаєш далі
Ти просто дивишся верхівку
Меми, коти.
У києві знищена багатоповерхівка
Кладеш телефон, стає наче норм
Нарізаючи кришиш батон
Це стає не новиною року в тупо фоновим шумом
Пробігаючим між відосів тік току
Ще однією темою в розмові з кумом
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯