***

00043
Публікація: 09.12.2025
Вірш
Завершено

Кажуть що геноцид це коли трагедії стають буденністю

На наше покоління випала чорна доля як антрацит і воно оповите буремністю.

Нам просто не дано, як йову прожити нормальне життя

Тому кожен з нас дається йобу по своєму і іде в укриття.

Кожного ранку ти прокидаєшся і відкриваєш вікно новин

Скачки цін на нафту, знову трубу пробило

В Харкові приліт кабу - десять людей убило.

Гортаєш далі

Ти просто дивишся верхівку

Меми, коти.

У києві знищена багатоповерхівка

Кладеш телефон, стає наче норм

Нарізаючи кришиш батон

Це стає не новиною року в тупо фоновим шумом

Пробігаючим між відосів тік току

Ще однією темою в розмові з кумом

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі