Дисонанс

Я бачила радість у взорі малої дитини,

Я бачила віру в солдатських, тривожних очах,

Знала, що відчай лишає вогненні картини

І спалює усміх на чорних від часу вустах.

Я чула про дотик в холодних руках божевілля

І слухала пустку у сповнених дійством серцях,

Дихала в осінь в обіймах жилавого дива,

Кричала у тишу в розпечених сіллю думках.

Я бачила небо, приземлене в теплому домі,

Збирала троянди на спаленій болем зорі.

Я знала, що чорним лиш... пишуть у білому томі,

Що сонце заходить, щоб Місяць побачив вогні...

04.12.2025