Квіточки

Зростала квіточка одна на полі.

Крізь землю продиралася поволі.

Пекуче сонце листя обпікало.

І дужим вітром стебла вигинало.

Попри все росла вона угору.

Не клонилась і не лягала долу.

Час прийшов і квіточка достигла.

Пелюстки чисті, ніжні розпустила.

Зірвало вітром голівочки.

Полетіли світом діточки.

Розлетілись світом хто куди.

Більше не повернуться сюди.

Квітка та листя опустила,

голівку низько нахилила.

Засохне квітка ще до зими.

Таке життя проживемо й ми.