Вечірній Київ
10037
ВЕЧІРНІЙ КИЇВ
З роботи я йду, коли темно надворі,
А краще я був би під сонцем на морі...
Та смог понад містом приховує зорі,
Й від холоду капають соплі прозорі...
І в темряву світлом плюються будинки,
Де впечені в хліб таргани і родзинки;
Де кожен - самотній, хоча й серед інших;
Де заздрість, жадоба - все більші і більші...
[23.09.2019]
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯