До бою!

У пеклі нам з тобой горіти

У пеклі душу нам зігріти

В раю нове похолодання

Немає жодного бажання

Добро творити нам з тобою

Та ти не бійся, я з тобою

Любов робитиму й в спокою

Лишу тебе на полі бою

Піду й лишу тебе з тобою

А ти кричатимеш від болю

"Не йди! Лишися тут, зі мною!"

А я не чую, бо до бою

Мене зове хтось за горою

Зове, зове, а я з тобою

Любов творю, а не до бою

Біжу за зову зза гори

І вимазавшись твою кров'ю

В рай увішов я із тобою

Та ти кричиш: "До бою, бою!"

І вже не чути херувимів

Давай спитаєм в серафимів

Чому в раю похолодання?

Куди пропало те бажання?