Хто любить

00033
Публікація: 22.12.2025
Вірш
Завершено

21.12.2021

Я люблю тих, хто любить Бога,

Вони такі веселі й запальні,

Їх не бентежать сумніви й тривоги,

Не ваблять марнославство і гульні.

Я люблю тих, хто любить правду,

Вони не зрадять, скажуть все як є,

Їх недолюблюють спрадавна,

Бо правда часом болю завдає.

Я люблю й тих, які й себе не люблять,

То діти зранені й понищені гріхом,

Вони себе все більше гублять

Й без примусу ідуть на дно.

Вони ж любові не хотять відчути,

Здається їм все підступ і обман,

Про Господа не хочуть й чути,

Вважаючи, що це лише дурман.

А Бог це Батько Милосердний,

Все чекає!

І безустанно заглядає за дитям,

Що десь по манівцях блукає

Й гайнує той великий дар –

Життя!!!

Я люблю, бо покликана (ий) любити,

Бо Бог це й Є Любов,

Бо ненависть, хіба пантрує вбити

Чи закувати в тисячі оков!

Любити означає бути вільним,

Любити рівносильне до цвісти,

Любов це дія надто сильна,

Це поведінка добрих і простих.

Вони не затівають суперечки,

А просто люблять – мова безсловесна,

Їхня любов тиха і доречна,

В них на душі панують весни.

Нема безпомилкової людини,

Щоб вміла бездоганно все робити,

Усіх залякують їхні провини,

Любов відчує ж тільки той,

Хто вмів любити!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі