Проблема вагонетки

Стук-стук,

Моє серце калатає,

А руки зв’язані на холоді шпал,

Що ведуть на колій шал.

Чекаю я, допоки доля

Постукає, немов симфонія.

Цок-цок-цок цок…

Від стресу зуби цокотять,

Я серед жертв, таких як я.

Музична тема номер п’ять.

Я в стаді й це мене врятує,

Хоча людей цих не люблю я.

Стук-стук, стук-стук -

Це світло у кінці тунелю,

Я смикну важіль, мов смичок.

Я видам тим п’ятьом квиток.

Allegro! Метроном жадає

Con brio втілити в con sangue.

Скрип-скрип,

Стоп-кран не піддається.

Я лиш знаряддя, все минеться,

А кров з коліс сама зітреться.

Утилітарна увертюра

Дрібну людинку оминула.