Роки

Мені багато стало років.

Життя минає без зупину.

Скільки зробити мені кроків,

Щоб вітер дув тепер у спину?

Щоб нарешті мої мрії,

Таємні й чистії думки.

Щастям змочинії вії.

І не писались ці рядки.

Щоб знову сміх взлітав,

Аж до блакитних хмар.

Щоб кожен з нас не знав,

Що жах і що кошмар.

Щоб уквідчалися поля

Щоб повні ставки і ріки.

Родила щоб моя земля.

Мирно жити щоб навіки.