Я - ХВИЛЯ....

Я – хвиля, що минає дикі скелі

тих зваб,

які очікують на мить

зручної випадкової дуелі,

щоб серце легковірне полонить.

Я – хвиля найніжнішої лазурі,

що бавиться в обіймах у вітрів,

удячна цій прихованій цензурі,

яку ти поміж нас уміло звів.

Я – хвиля,

що ховає у глибіні

довершеної форми почуття.

Ми чужістю щасливі...

Ми не винні,

що в юність не буває вороття.