Ніч без меж
00043
Мені б знов відчути твій подих.
З твоїм голосом зустрітись хоч раз.
Щоб знати, що ти тут, поряд, близько,
І зігріти серце у холодний час.
Я повертаюсь думками знову,
До того дня, де ми лише ми.
Я шепочу собі тихо: «Я люблю»,
І відчуваю, що серце твоє моє.
У снах твої руки обіймають мене,
І я тону в твоїх теплих очах.
Де немає часу, немає стін,
Лише ми двоє, і ніч наш шлях.
І знов маленький дотик…
І знов твоє тепло поруч.
Хоч я прокидаюсь від сну,
Та твоя любов лишається зі мною.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯