Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #відносини (36)

Болісне кохання (присвячується підліткам)

- Ти говорила, що мене кохала,

що казку я тобі подарував,

що лиш зі мною ти у вись літала,

та це обман, якби ж я тільки знав.

Якби ж я знав, що ти мене покинеш,

залишиш спільну мрію двох сердець

і більш ніколи птахом не прилинеш,

що буде в нас такий сумний кінець.

Говориш ти, що так нам буде краще,

що будем спілкуватись все одно,

що друзями залишимось назавжди,

та все, що було вже, на жаль, пройшло.

- Казала й не шкодую я про все це,

бо ти важливий у моїм житті.

З тобою небо яскравіше й сонце,

допоки не закрив ти їх мені.

І поки душі тріпотіли разом,

то й серця наші бились в унісон,

та потім розірвав ти їх й одразу

зайшов у мій недоторканний сон.

Спочатку було добре і приємно,

та згодом обпеклась моя душа...

І сталося так холодно і темно

і біль пронизав риму у віршах.

- А я читав і болем наповнявся,

та тільки він не був один на двох.

У грудях рана. Ззовні я сміявся,

бо краще лиш хотів для нас обох.

А подумки плекав свою образу,

бо розумів, що скоро ти підеш.

І чом я не сказав тоді одразу,

чому не захистив я наших меж!

Тепер ти з іншим... В серці гнів і розпач,

бо навіть шансу не дала мені!

Кохана, не вберіг тебе, Тож вибач,

Десь шепчу подумки у глибині.

- Так, душі порізно у нас боліли,

хоч бачив біль, але не помічав,

що мало того, що тіла хотіли,

моє ти серце й душу розтоптав.

Що мало слів: як справи? Добре. Ясно,

підтримки мало і тепла душі.

Спочатку все було так круто й класно

і лиш тобі співала я пісні.

Та потім згасло... Ти собі сміявся,

для тебе було все як і завжди.

Душа боліла, як мене торкався,

та це запізно зауважив ти.

- Чому мовчала й слова не сказала?

Скажи чому довірилась йому?

Це ти кохання наше убивала

і дала згоду статися цьому!

Болить. Ти знаєш як болить від втрати?

Ти стільки болю завдала мені!

І ні, не хочу я тобі відплати,

хоч через тебе стали сірі дні.

Як думаю про тебе - чорний колір,

зламалося тепер моє життя.

Не зможу я пробачити ніколи,

та що тут скажеш, ти мале дівча.

- Ось так завжди: капризна і маленька,

тому і маю слухатись тебе.

Скажи ти прямо: дівчинка дурненька,

яка ще досі в пошуках себе.

І так, це правда - досі я дитина,

але й не поспішаю ще рости.

Насамперед, для себе я - людина,

яка бажає іншим помогти.

Яка уміє жити й помилятись,

бо розуміє, що таке життя.

За біль готова щиро вибачатись,

бо не хотіла скривдити ніяк.

- Усе ти вмієш, тільки не кохати,

та й звідки тобі знати про любов,

однак і я готовий пробачати

і щиро вибачатись знов і знов.

- І хоч не знаю як воно - кохати,

але без гордості кажу? пробач,

однак назад не хочу повертатись,

та вже й не можу чути знов твій плач.

- Не бійся, не заплачу я вже більше,

не тільки ти із досвідом ростеш.

Минуле вже позаду і між іншим

твій милий образ і кохання теж.

- Тоді давай забудем всі образи,

все розпочнемо з чистого листка.

Відкинемо усі болючі фрази,

хай їх несе у забуття ріка.

- Ти хочеш повернути все як було,

чи знову я не так щось зрозумів?

Скажи ти прямо, серце лиш забуло,

надію більше не даруй мені.

- Давай домовимось, що про стосунки

ні слова, щоб не розкривати ран.

Я вдячна за любов і подарунки,

але пора звільнитись від кайдан.

Я вдячна, милий, за твоє кохання,

за все, що у минулому було.

За ті розмови з ночі аж до рання,

та зрозумій, це все тепер пройшло.

Вже пізно біля згарища нам грітись,

не дала шансу, бо його нема.

Нема кохання, де тепер подітись,

коли пропало літо й лиш зима.

Та поруч полум'я весни горіло

і там тоді побачила його.

Тепло і душу й тіло обігріло

й торкнулася кохання я свого.

Тож зрозумій, що пізно щось вертати,

бо в моїм серці вже нова любов.

Помилки вже не треба виправляти,

хіба що душу обпечу я знов.

Прошу тебе: щоб другом залишався,

щоб без образ, без ревнощів і зла,

щоб у коханні більш не помилявся

і віднайшов щасливих два крила.

- Гаразд. Я спробую. Як скажеш, мила,

лише і ти мені пообіцяй:

якщо зламаєш свої диво-крила,

тоді до мене хутко прилітай.

Я спробую знайти своє кохання,

при цьому не утративши себе,

та поки що від ночі до світання

дозволь я буду згадувать тебе.

Я дякую за все, що ти зробила,

за миті щастя, що були разом,

та прошу, щоб до мене приходила,

якщо не в дійсність, то хочаби сном.

Я згоден залишити все позаду

і стати вірним другом назавжди.

Спочатку буде важко й не одразу,

та я зроблю, якщо це просиш ти.

Тобі бажаю щастя і кохання,

якщо не я, то він хай пригорне.

Живи без сумніву і без страждання,

як знадоблюся, то поклич мене.

Червень 2022 р.

...

Роман Фещак

Zugzwang

В кімнаті безлад, біль і смуток...

Розбилось серце- одне на двох.

Твоє мовчання творить відчай

і розчиняє кров вином.

Я обіймаю те що вціліло-

кавалки пам'яті про любов.

Проводжу пальцями по венах зрілості,

по них прискорено пульсує кров.

Ти весь на нервах, я -не байдужа,

та зникла, вмерла уже давно.

Нам не вдалось зберегти кохання,

тай не кохання уже воно.

10.11.2010

...

Гавриїла

Мамо

Не вбий мене мамо!

Не знищ мою долю!

Не згинь у полоні...

У полоні надії й печалі.

Я твоя донька,

А ти моя мати.

Ти завжди надію будеш плекати,

На світле майбутнє,

На великії лаври...

Ти кохана, єдина,

В Бога шастя для мене просила.

І на мить очей не стулила ,

Коли бува я маленька хворіла.

Ховала очі вологі,

І болем стомлену душу.

Коли дихати важко,

Коли ставало задушно.

Ти стискала докупи долоні,

Просила сили у Бога.

...

Вікторія Прохоренко

.....

Нікому не клену, нікого не виню я,

У тім, що є – виною я лиш сам!

За кожен день, що Бог мені дарує

Молитву возношу у Його храм.

Нікого винним ні в чому не роблю,

Бо кожен сам за себе відповість!

Я кожну мить даровану Ним люблю

І вірю, що за все мене простить!

Нікому не бажаю зла ніяким чином,

Хоч хто би як мене в житті не образив.

І хочу бути вірним Йому сином,

Живучи так, як Він нам заповів.

...

Ruslan Barkalov

Збіг обставин

Я покохав тебе відразу,

Не відійшовши від поранень.

Відчув надії метастази,

Що стався знову збіг обставин.

Ми то любили, то тікали,

Когось ховалися, шукали.

Без почуттів щось там вдавали.

Зі сторони дует був гарним.

Не ідеальні були й знали,

Не лагодили, лиш ламали.

Поглиблювали старі рани,

Коли хотілось - не кричали.

І розійшлись. До біса плани.

Ніхто не визнав інших правди,

Та поруч всі були так раді,

Побачив крах збігу обставин.

...

Insp1ro

Гра в стосунки

Злочинець кожен, я так само -

Поцупив спокій, вкрав думки.

Мене тобі як завжди мало,

Чи буде якось навпаки?!

Я також жертва цих відносин

Між протилежних половин.

Бо мені також геть не досить

Взаємин й спільності хвилин.

Такий розклад багатогранний

І не завжди один в житті.

Мабуть, відсутній непричетний

У цій не завжди чесній грі.

...

Легрей

Інтровертний філантроп

1

Зазирни у мою душу,

Як із вивертом пече.

Шлях пройти щоразу мушу,

Щоб пробачити себе.

Я не екстраверт відкритий -

Кожним болем не ділюсь.

Радість теж в мені вирує,

Та хіба моє комусь?!

Мені байдуже на інших,

Що у кого в житті.

Окрім кола найрідніших,

Як же їм допомогти?

Приспів:

Інтроверт мій спосіб жити

Через себе та не вглиб.

Зайве щоб не допустити -

Захлинувся корм для риб.

Я не добрий і не злий бо,

Але в гаморі життя

Творю прикрість у надію -

Сіре зовні теж є я.

2

Чи потрібна допомога,

Чи спроможен її дати?!

Як назовні лячно й складно!

Клята мушля - мої грати!

Водночас то є мій захист,

Зберігає розум що.

Бо як всим тим перейматись,

Перетворюсь я в ніщо.

Бо слабкий таке я знести -

Сил на все не вистача.

Кожне горе в мені счезне,

Світлом вийти щоб хоча.

Приспів

3

Кожен з нас - вага для світу.

Хтось на користь, хто на зло.

Є й такі, що не впливають

В підсумку та й ні на що.

Я не лізу в чужі душі.

Без запрошення тим пач.

Навіть рідні такі ж мушлі,

Як не схочєш, то пробач.

Тож не думай, що я зверхній.

Хоча хочеш, то нехай.

За взаємність тобі вдячний!

Доброта - то Рай за край.

Приспів

+

Нас багато таких в'язнів.

Кожен має власний світ.

І не завжди зовні блазні -

Для глибин є заповіт.

...

Легрей
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135556коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: