Кружляє у сніжному вальсі Віхола
Кружляє у сніжному вальсі Віхола.
Сніжинок срібло сипле щедро довкола.
Із вітром пустує, співає, радіє.
Сніг білий, пухнастий, все сіє та сіє.
У танці своєму партнерів міняє.
То з Вітром шаленим з дахів сніг скидає,
А потім з Морозом у парі танцює,
Літає і ніг під собою не чує.
На ранок затихне, вгамується трохи
Поправе швиденько шовкові панчохи
Ще па із Морозом, із Вітром - підтримка.
Красиве завершення вальсу узимку.
Навколо все біле, незаймане, чисте
Схід сонця осяє дерева в намистах.
Вони стоять гордо стрункі та красиві
Сніг білим намистом вкриває їх гілля.
Закінчився вальс. Тиша в просторі ллється.
Тепер вже Мороз за роботу береться.
Віхола втомилася, відпочиває.
Недовга зима, тож нехай погуляє.
Січень 2026 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.