Світла країна

Коли узвичене життя мені наскучить,

Я полечу душею вільною у край, де сонце сходить.

Туди, де совість ні багатого, ні бідного не мучить,

Бо зло там тінню чорною не ходить.

Також нема там місця горю і печалі,

В краю тім ходить тільки щедра насолода.

Проте в раю цім можуть жити тільки люди незвичайні,

Такі, що злого вчинку не творили зроду.