Кохання

Кохання — розкіш, дана не для нас,

її боги смакують без тривог і часу.

У них вічність ллється тихо крізь каркас,

а нам — лиш мить і серця крихкий фасад.

Ми любим, знаючи: усе мине,

і кожне «разом» — крок по лезу болю.

Богам не сниться втрата у вогні,

а нам вона лишається любов’ю.

Нехай їм світ — безсмертний і ясний,

де почуття не платять за існування.

Та ми живі, і біль у нас земний,

і в цім — краса, і правда, і кохання.