Мікрохвильовка

Двох тисяч двадцять п'ятий рік

Я прожила в мікрохвильовці.

Мене тріпало з боку в бік,

Мов, простирадло на вірьовці.

І мікрохвилями мене

Життя постійно нагрівало :

Інсульт і стресів череда

Ніяк мене не забували.

Були щоденно, день-у-день,.

Варилась довго в міні пеклі.

Нанизувала стресо-дні

На спиці долі, немов петлі.

Хламиду з тих петель жарких

Зв'язала та не одягнула.

Вціліла, витримала все.

Донизу доля не нагнула.

У двадцять шостому з печі

Я вирвалась у світ, на волю.

Тепер хламиду розпущу,

Переінакшу свою долю.

Яскраву сукню одягну,

На шпильці туфлі та забуду

Інсульт, мікрохвильовки піч.

Тепер щасливою я буду.