❤︎

00031
Публікація: 14.02.2026
Вірш
Завершено

Погляд у пустку й у порожнечу

Шепіт молитви злітає із вуст

Недитячі казки налякали малечу

"...Мила Принцесо, врятуй мене!.." - хруст.

Серце розколоте, тріскіт кісток

Сльози душі маріють перлинками

Крізь кáзки в реальність проклався місток -

Пані Мортела сплела павутинками.

Лýна прохань завмерла в повітрі -

Тепер вже запізно, Принцесо...

Пані погубить її в різносвіття палітрі -

ЦÉ мрія твоя??!! Поетесо??..

"...Принцесо, Принцесо..." - час чує це й досі

Мортела неспинна, вона є безжалля

Благання й молитви ж були безголосі:

"...Забери мене у своє Задзеркалля..."

(19.11.2023.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі