День закоханих

20027
Публікація: 14.02.2026
Вірш
Завершено

Скрізь передсвяткова метушня.

У вир кохання линуть серця,

А деяким нещадно їх порозбивали,

Тож ходять серед нас і нема на них лиця.

Торочать всі, ніби це найкращі почуття,

Мов щось неземне, типу щось утопічне.

А завтра ці люди будуть казать зворотнє,

Бо ніщо у цьому шаленому світі не вічне.

Всесвітнім злом вважається Диявол.

Мовляв, мучитель він, бо пекло створив.

Щонайжорстокішим його всі називали.

Казали, якби міг, то всіх людей би вбив.

Але згадаємо, що в головного ката

Стосунків-то ніколи не було.

Невже така слабка нервова система,

Що отого кохання не витримало вище зло?

Тож свято святом. Дякую за атмосферку.

На щастя, почуття не будуть мене гризти.

Якщо Диявол не витримав тих стосунків,

Ну то мені чого туди вже лізти?

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі