Дзвінок бабусі

20068
Публікація: 18.02.2026
Вірш
Завершено

Привіт, бабусю. Порятуй!

Твоя донька оскаженіла!

Кричить на мене за плиту.

Я ж не ламав – сама згоріла...

Твій зять поставив у куток.

І ще ремінь чомусь тримає...

Ну накрутив я там чуток.

Ну вийшло так. З ким не буває?

Навіщо ж криком та кричать?

Вже вуха в мене заболіли.

До тебе я хотів помчать –

Та ці, звичайно, не пустили...

Бабусю, люба, дорога,

Врятуй онука від розправи!

Втечу від них до четверга...

Знайди на них обох управу!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі