Жарт долі?

26.02.2019

І вже розлука не болить,

Я стала "прісна" і байдужа,

Хіба вісні приснишся друже,

Та це лиш мить,

Колись бажана мить.

Все стало сіре і буденне,

Зникають фарби в півтонах,

А я й не знаю достеменно,

Що це було? Це мат чи шах,

Чи, то любов, чи жарти долі?

Вже не болить,

Та ще щемить,

Спогад не зникне вже ніколи,

А біль пройде — пере болить.

Все знову сіре, все байдуже,

Так ніби щастя, то лиш мить,

Хоча п'янке й бажане дуже,

Заради нього варто жить —

Любити, мріяти, плекати,

Леліяти любов не знану,

Щоб і не шкода помирати,

Пройшовши путь багатогранну.

Приснишся? Ще не раз приснишся

Чи подарунок, чи жарт долі?

Любов? Чи казка-небилиця?

Так й не дізнаюся ніколи...