Слово, задушене в горлі

Слово, задушене в горлі,

Не стало ні злом, ні добром...

Лиш тінь у розбитому колі

Згубилась між ніччю і сном.

І крила згоріли у вогнищі,

Де пам'ять тримала печать.

І тиша, мов привид у сховищі,

Навчила так тихо мовчать.

І голос, що прагнув свободи,

Розвіявся в темних світах.

Лиш відгомін давньої згоди

Згубився у власних слідах.