Свiтанок

00021
Публікація: 13.03.2026
Вірш
Завершено

Промінь сонця притулився на плечі

І заплутався веселками в волоссі.

Вигин тіла нагадав твій жар вночі,

І зім'яту через нашу пристрасть постіль.

Ти ще спиш і так тендітна уві сні,

Ще світанок не забрав з полону ночі.

Та вже скоро посміхнешся ти мені,

Подаруєш теплий погляд своїх очей.

Твоє дихання легеньким вітерцем

Невагомо ледь лоскоче мої губи...

Ти - мій янгол з найвродливішим лицем,

Але Я тебе оберігати буду!

30-31.03.2012

Зазирніть у буктрейлер!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі