У вирі життя

Не чекаю, навіть не люблю.

Розлука наша — то не вічність.

Як не зрадить душу тут свою,

Не зникнуть десь і не подітись.

Птахи у небі — намистинки —

Кружляють знову наді мною.

На кітелі твоїм ворсинки

Приберу своєю я рукою.

Рухи так ніжно, ніжно,

Наче марево у сні.

Обличчя знову близько —

Тут аж хороше мені.

Та знову час туди вертатись,

У те життя, що вже вирує.

З тобою змушені розтатись,

Бо іншого ти не даруєш.