Піски часу не відпускають старі кістки

А хіба СЛ говорив би про себе "шановний"? Він же не позбавлений самоіронії, не як його кузен) До того ж самому себе називати “шановним” в китайській традиції майже суперечить логіці традиційної ввічливості, бо у них почесні означення радше дають іншому, а не собі.

Ці китайські ієрархічні звертання ще та морока... Мало перекласти — хочеться ще й художньо інтегрувати так, щоб було зрозуміло умовному українському читачу (бо дослівно потрібний градус поважності не завжди й вийде передати). З "шановним" фактично це заміна "this one" /"this humble man" / "цей ІМ'Я" (не знайома з українським перекладом, читала англійською). Бо "цей один" українською не звучить в більшості випадків: є винятки, коли це питання, але саме до себе звертання в третій особі у нас можна зустріти саме у варіанті "цей шановний" (захід України особливо) і в принципі, не викличе якихось непорозумінь і відчуттів, що людина надміру себе поважає). До того ж Се Лянь тут фактично в ролі ментора, тому в принципі цей статус йому пасує (якщо когось вчиш — у китайській традиції цим можна й закономірно пишатися хоча б трохи; а ще відповідальність за учнів, вона зобов'язує).

Ну то, може, цей наставник, цей старший брат... Бо "шановним" всерйоз китаєць себе не називатиме, таке може собі дозволити хіба Ци Жун, але він - демон, пихатий фрік, неадекват. Навіть Цзюнь У, досить гордовитий бог, такого не припускався. Але, звичайно, ця скромна коментаторка не претендує на істину в останній інстанції)

Гм, може, якщо скоротити до "цей старший", то буде якраз. "Старший брат", себто gege в одному з аспектів, це теж добре, але як на мене, у нас брат — це все ж родич або близький знайомий більш-менш одного віку. Або наставник (хоча Се Лянь так себе здається теж не дуже називав, занадто почесно для його самооцінки). Дякую за коментар ❤️, мені завжди цікаво знати різні думки і від тих, хто такий же "знавець", як я), і від більш просунутих у темі 😁.