Немов кохаю

10031
Публікація: 16.03.2026
Вірш
Завершено

Немов розпечені вуста,

торкнулись вістря вази

Немов заплакане дитя,

ти у світлі зали

І я, немов іду до тебе,

щось несу на думці

Не пам'ятаю чи важливе

про все забувся в русі

Підхожу я до тебе,

мов ляльку пригортаю

Сльози котяться з лиця

на те я не зважаю...

Та немов не поряд я,

знаходжуся десь далі

Не знаходжу спокою

Чуючи тебе в печалі

Тому я подумки вдаю

немов тебе втішаю

Немов поряд я стою

І все ще я кохаю...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі