Немов кохаю
10031
Немов розпечені вуста,
торкнулись вістря вази
Немов заплакане дитя,
ти у світлі зали
І я, немов іду до тебе,
щось несу на думці
Не пам'ятаю чи важливе
про все забувся в русі
Підхожу я до тебе,
мов ляльку пригортаю
Сльози котяться з лиця
на те я не зважаю...
Та немов не поряд я,
знаходжуся десь далі
Не знаходжу спокою
Чуючи тебе в печалі
Тому я подумки вдаю
немов тебе втішаю
Немов поряд я стою
І все ще я кохаю...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯