Про неї....

Вона любила музику та зорі,

Гуляти лісом, бігать під дощем.

А її очі - голубі, прозорі

Світилися яскраво, як вогні.

Любила мріяти, під звуками гітари.

Читати книги - рідко про любов.

Але коли в очах вогні всі потухали,

Вона верталась до них щоразу знов.

Любила проводжати захід сонця,

Волосся розплітати з колосків,

Дітей також завжди любила,

Тому була наївна, прямо як вони.

Вона любила вірність, яку так і не зустріла,

Любила чесність, якой чомусь ніколи не було.

Як пташка вільной бути, колись вона хотіла,

Але поломаним нажаль сталося крило.

Одного, вона ніколи не любила.

Прив'язуватися до когось знов і знов,

Бо всі, кого вона хоть трішечки любила,

Ішли від неї, залишаючи із раненой душой.