Молитва серця

Дай, Боже, серцю сили віддавати,

Не боячись розтратити себе.

Навчи любов не просто відчувати,

А будувати — тиху і святу, мов небо голубе.

Нехай вона не спалахом миттєвим,

А визріє терпінням у душі,

Щоб бути поруч деревом життєвим,

Коли навколо вітер і дощі.

Навчи не рахувати, хто дав більше,

Не важити на терезах добра.

Любов не вигоди шукає — вона диха

Там, де увага й лагідна пора.

Даруй мені у слабкості підтримку,

Навчи прощати помилки свої й чужі,

Щоб вірність, як незгасну іскру-жінку,

Я зберігла у випробувань межі.

Нехай цей мир, що з вчинку виростає,

Повернеться відлунням у мій дім.

Бо світ навколо тільки тоді сяє,

Коли ми світло ділимо із ним.

Почну з малого: з лагідного слова,

З турботи тихої, без зайвих мов.

Бо в кожнім кроці — вічная і нова —

Народжується істинна Любов.