Два Героя, одне Болото

Ах Герої треті... (пускає сльозу ностальгії за молодістю) На жаль, надто багато часу спливло, аби я могла уповні насолодитися всіма жартами, та все ж було весело))). Порадувала креативна подача постільної сцени, коли читачі якось ще не готові, а все, виявляється, вже почалося🤣 Скільки ж трусів видати героям? (Одні, і щоб побилися, кому з них носити?) На жаль, тут більше суто веселощів, а не прям крінжу. Тому 4.

Чотири стрінги їм якраз достатньо (все одно будуть тирити з чужої шафи, як халати)😁 Дякую ☺️

Ви мене загнали у ностальгію! Ех, мої чітерські коди на чорних драконів в другій частині цієї легендарної гри. Гарні були часи! Це було цікаво. На початку трохи затягнуто, але потім як затягнуло:) Як на мене то було скоріше мило ніж крінжово. Тож нехай некроман собі запхає у чорний пухнастий халат ще 7 стрінгів від мене:)

Що тут у нас? ЛітРПГ та ще й про Герої. Та ще треті. Цікаво-цікаво, йду читати... Загалом твір мені здався розтягнутим. Гумор є, однак він губиться через надлишкові пояснення. Здається Ви хотіли, щоб твір могли зрозуміти і ті, хто в герої не грав, але в результаті втратили обидві ЦА - перші і так нічого не зрозуміли, а других втомлювало, те, що ви пояснюєте очевидні речі. Мабуть, тому й гумор губиться. На мою думку хороше літРПГ повинне жити своїм життям відкидаючи механіку гри, щоб краще оживити світ та героїв. За гарну спробу пародії 5 стрінгів ельфійок :). Думаю, якщо трошки посидіти і гарно причесати то може вийти блискуче, адже ідея хороша.

Прочитавши анотацію, хотів одразу віддати всі стрінги, ну, бо Геї Меча і Магії ІІІ ж! Але сумління змусило таки ознайомитися з твором. Ностальгія, так -- навіть захотілося перепройти кампанію-дві, але вчасно дав собі на стримання :) Та де крінж? Або гранж? Або ганджа? Ну хоча б щось?! Текст лише добре ілюструє чому фанфік не є худлітом: замість естетики, плот твістів, художніх образів -- лише смакування, я б сказав пережовування, атмосфери оригіналу. Не голосую. ;( (Пішов писати фанфік на других дісайплів)

Поділіться посиланням, як закінчите) Ну ні, то й ні, Кайданів Війни у мене немає (а дарма)) Була про вас кращої думки щодо визначення художньої літератури: серйозно, не старалися навіть, взяли і цитуєте Химерного слово у слово 😏. Естетика заради "щоб було" — це як робити паску для інсти і не з'їсти. А фанфік якраз для того, щоб було смачно, а не нудно)

Ото ж бо! Фанфік для того, щоб було смачно, а худліт -- нудно, боляче і кров з очей))

Дуже цікавий постмодерновий крінж. Справжня крінжова література. Майстерно побудовані діалоги. Відчувається участь, розчинення автора в тексті. Центрування в тексті відсутнє, домінує розкид. Довіра автора щодо читача модернова, навіть метамодернова. У тексті панує деконструкція. Ідеї подаються як антитези загальновизнаним постулатам. Герої дивляться на світ ніби зі сторони, відсторонено від потоку буття. Саме не розчиняючись в потоці буття, як це було модно. в літературі модернізму, а відсторонюючись від потоку буття і з іронією дивлячись на все, навіть на своє життя. Відчувається в тексті риторика, семантика відкидається як зайве, як свого роду пройдений етап в сучасній літературі. Є певний спротив інтерпретації, є вимога зміненого прочитання тексту. Читач ніби має сам знайти своє прочитання твору. Загалом чудовий крінж. Тому: 9 червоних стрінгів з 10.

Мені дуже подобається ваша ідея щодо примусу читача самостійно інтерпретувати. Щось в цьому є, а то скаржаться оно "так роби, так не роби", беремо і пишемо свій фанфік, зрештою))) Дякую за стрінги, буде обнова)

#Конкурс крінжу - 2026 Фанфік розрахований на дуже вузьку ЦА, яка знайома з цією комп'ютерною грою. Персонажі гри ніби як живі, але при цьому майже не мають свободи дій, бо ними керує Гравець. Усе це нелогічно і не тримається купи: якщо дійсно живих людей примусити чітко дотримуватися якогось сценарію, то вони, маючи власні переконання та цілі, досить швидко припинять слідувати сценарію і в більшості випадків робитимуть, що заманеться, тож гра просто не працюватиме майже ніколи. Початок з суцільною брилою діалогів нудний і важкий для розуміння. Взагалі така стилістика зовсім не сподобалася, як і оповідання вцілому. Твір хочеться кинути й забути як нічне жахіття з десяток разів у процесі читання. Це один з найгірших творів за історію всіх конкурсів. Це ще так треба вміти, щоб втулити в один твір частину найнікчемніших кліше любовного жанру і зробити цей твір не в поганому сенсі крінжовим, а нестерпно нудним кактусом. Персонажі наче ж мали зажити у грі своїм життям, але їхній рівень продуманості і "логіки" дій - дитяча аплікація з локшини в дитсадку. Полководці мали б володіти хоч якимось інтелектом - вони ж мусять керувати військом та продумувати стратегію бою, а не поводитися, як два малюка-переростка у пісочниці, чи то пак калюжі. Сумніваюся, що у некроманта добре працюють усі необхідні нервові закінчення, щоб його пхати у рандомну й раптову, мов діарея, порносцену, навіть якщо списувати його рішення на гіпертрофовані примітивні інстинкти. Про сюжет, якісь ідеї та сенси тут немає й мови. Нудьга від зашморганих примітивних кліше та купи деталей анітрохи нецікавого всесвіту (якщо судити з описів в оповіданні) частково нівелює крінж. Тому 6 червоних стрінгів, присвячених іспанському сорому за нищівний занепад літератури.

Аж хочеться підрахувати, скільки ж символів у цьому відгуку, якщо у фанфіку всього-нічого слів 🤔, прям приємно, що так зачепило за живе) Ніби, наче, мали — нє, це не сюди, трошки помилилися напрямом). Вони, герої, (ну й автор до купи) нікому ніц не повинні. За сенсами та логікою теж не сюди, інакше твір пішов би до якогось іншого конкурсу. Ну й як би нагадування: це крінжовий фанфік по комп'ютерній грі з нереальною фізикою і магією взагалі, що там мало і що не мало б працювати у неіснуючих некромантів — предмет для цікавої літературної дискусії, але якось справді не розумію обурення 😁. Щодо кліше: от співчуваю, справді. Тяжко взагалі з культурою, якщо бісять кліше, читати нічого. Тут без здорового почуття гумору не обійтися, радила б його потренувати. Бо інакше трохи страшно) За стрінги дякую ❤️