Наберу в долоні сонячне проміння

Наберу в долоні сонячне проміння,

Понесу у люди сонця розуміння,

Щоб у кожнім серці розквітала днина,

І жила надія щира та єдина.

Щоб розтанув смуток, мов сніги весною,

І душа співала радісно зі мною,

Щоб в очах світилась віра незгасима,

І любов ставала світлою, єдина.

Понесу те світло крізь вітри і втому,

До чужих і рідних, до душі й додому,

Щоб тепло торкнулось кожної людини,

Щоб єднались щиро великі родини.

І коли засяє світло невгасиме,

Стане зрозуміло — темрява безсила,

Бо в долонях кожних є маленьке сонце,

Тільки варто серцю відкрити віконце.

26 березня 2026 р.