Нарешті
Нарешті
Нарешті. Нарешті весна і в цьому краї пробудилась.
Ось теплий швидкісний вітер підіймає та підштовхує тогорічне сухе листя. До речі, звідки воно?
То може позавчорашній ураганний вітер підняв, розбурхав купи осінніх схованок у лісовій зоні, та пересунув їх на околиці міста, на вулиці. Під деревами більш ніж достатньо листовної ковдри зимового покриття, яке захищало коріння дерев і всіх під землею. Треба розкривати землю, щоб почала дихати свіжим повітрям нової весни. З вулиць цей сухий безлад позбирають двірники. А ще потім прибиральна автівка вивезе природне сміття якомога далі до лісу для перегнивання та підживлення. Так подумав вчорашній ураганний вітер, не я. І він дуже насмітив. Його естафету перейняв сьогоднішній теплий, як підказав прогноз погоди, помірний, вже з запахом весни, вітер.
Від теплого повітря, начебто вибухнули бруньки малим зеленим листям. Ще малесенькі, ясно-яскравого зеленого кольору. Такий колір у листків буває лише на початку весни. А в цьому північному приморському регіоні це диво природи починає відбуватись наприкінці березня. Листки миттю з'явились на деревах, які ще кілька днів тому виглядали сіро-сумними. Бруньки інших дерев чекають в черзі, щоб також вибухнути у тепле повітря. І цей салатово-зелений paradise буде вирощувати листки до потрібних розмірів, поступово заводячи їх у літо...
А люди проходять повз цього дива, вдихаючи весняне повітря. Вітер розгойдує їх легке волосся, яке вже не ховається під шапками чи капелюхами. Вітер розпатлує волосся людей, підіймати вгору, змішує з сухими листками й кидає на очі, чи на вуха, так безглуздо-природньо, як тільки він вміє. Та люди не ображаються. Вони вчергове вдихають весну, посміхаються та звільняють й ще більше руками розпатлують своє волосся.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!